В ЗДО № 240 у 2023/2024 навчальному році функції психологічної служби за відсутності практичного психолога виконує вихователь - методист Дрига Ольга Валеріївна

Графік психологіного супроводу

Розклад роботи практичного психолога

Контактний телефон: 725-53-87

Школа психологічного мінімуму

Щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

Сексуальне насильство над дітьми – прихована проблема, точну кількість потерпілих установити надзвичайно складно. За оціночними даними Ради Європи, кожна п’ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства.

Сексуальне насильство є болючою темою й у мирний час, проте під час війни проблема загострюється. З кожною звісткою про звільнені території, на жаль, стає відомо про нові випадки сексуального насильства російських окупантів над українками та українцями.

Звичні механізми отримання допомоги під час війни недоступні. Наприклад, на територіях, де тривають активні бойові дії чи які перебувають в окупації, люди зазвичай фізично не можуть звернутися в лікарню, поліцію, прокуратуру, до правозахисника чи психолога.

Ускладнює проблему й те, що в українському суспільстві тема сексуального насильства була і лишається табуйованою. Навіть в мирні часи постраждалі рідко повідомляють про випадки сексуального насильства і рідко звертаються за допомогою. Стигматизація, осуд, недовіра, страх, відсутність підтримки – часто стримують від повідомлення про злочин.

На сайті Міністерства освіти і науки України розміщені актуальні матеріали, відео та анімації для батьків, учителів та дітей щодо запобігання сексуальному насильству. Ресурс доступу:

· Відео «Історія Юльки» та «Історія Матеуша».

· Матеріали кампанії «Уважні батьки».

· інформаційно-методичний посібник «Сексуальне насильство над дітьми: причини, наслідки, профілактика»;

· відеолекція «Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки».

· методичний посібник «Навчіть дитину захищатися»;

· листівка для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не торкайся»;

· брошура для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не торкайся»;

· брошура для батьків та дітей «Я можу себе захистити»;

· відеокурс О. Нагули для батьків «Навчіть дитину захищатися».

· методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки дітей»: частина 1 «Вчимо дитину захищатися»;

· мультфільм «Розкажи дорослому, якому довіряєш»;

· відеокурс О. Нагули для батьків «Навчіть дитину захищатися»

· відео (щодо проблеми грумінгу) «Уважні батьки»;

· відеокурс для батьків «Навчіть дитину захищатися»;

· брошура для батьків «Уважні батьки»;

З питань сексуального насильства можна звертатися до таких служб :

Нацполіція 102

Офіс Генерального прокурора: за телефоном 0 800 507 001

за телефоном 096 755 02 40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal)

через сайт https://www.warcrimes.gov.ua/

через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot

електронною поштою conflict2022.ua@gmail.com

Урядова гаряча лінія 15 47

На Національних гарячих лініях Громадської правозахисної організації

«Ла Страда-Україна» можна отримати психологічну, правову, інформаційну допомогу, а також супровід постраждалих від сексуального насильства:

Національна гаряча лінія для дітей та молоді 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)

Telegram CHL116111 Instagram childhotline_ua Facebook childhotline.ukraine

Як говорити та поводити себе з дітьми під час війни.

Коли сталося найстрашніше — війна — як усвідомити це батькам? Та ще складніше питання — як говорити зараз із дітьми, як їх відволікти та виявити зміни в поведінці, якщо такі відбулися? Ми сміливі і спробуємо розібратися.

1. Почнемо з того, що першу допомогу дорослі надають спочатку собі. Це важливо. Не варто рятувати психіку дітей, вмиваючись сльозами.
2. Пам’ятаємо просту психологічну істину: тіло говорить більше слів. Завжди. Тому, обіймайте дітей. Часто та багато. Це реальна демонстрація стабільності та підтримки. У шість років чи в шістнадцять — дитина найбільше бажає й потребує стабільності.
3. Уважно слухайте питання дитини, дивіться в очі та відповідайте чесно те, що знаєте. Не варто брехати, інакше між вами та дитиною виникне недовіра, і вам, як батькам, брехня не принесе полегшення. Використовуйте слова «вірю», «сподіваюся», оскільки не все сьогодні ми можемо озвучувати фразою «обіцяю». З дітьми старшого віку говоримо чесно, зрозумілими словами: «я розумію, що тобі страшно, що в тебе багато запитань…». Для дітей, які чують вибухи, слова будуть одні, для тих, хто перебуває в більшій безпеці — інші.
4. Намагайтеся керувати потоком інформації, який діти отримують і, наскільки можливо, мінімізуйте його (особливо це стосується молодших школярів).
5. Пам’ятайте, що дітей лякає, коли емоції та міміка батьків кажуть одне, а слова інше. Не вчиняйте так. Чесно кажіть, що схвильовані, розгублені або сумуєте. Не лайтеся й не виливайте емоції на дітей. Так, емоції треба кудись подіти. Отож куди завгодно, але не на близьких. Зараз усім потрібна підтримка.
6. Обов’язково мрійте та будуйте плани на майбутнє. Війна закінчиться, це факт! Продовжуватиметься життя, дивіться в нього. Психіка дітей не вміє жити одним днем, вони хочуть знати, що буде завтра чи влітку. Це і є життя.
7. Якщо діти в істериці, замикаються в собі або спостерігається порушення харчування, безсоння — важливо звернутися до фахівців. Педіатри та психологи зараз надають допомогу кожному. Якщо ви бачите, що дитина мовчить, ігнорує спілкування, сумна, обов’язково запитуйте: «Я можу тобі допомогти? Ми можемо поговорити з тобою? Давай помалюємо разом»
8. Дуже важливо захопити дітей рутиною. Вставати одночасно, робити якісь побутові справи, читати книги, грати. Для дитини важливо завжди мати в полі зору значущого дорослого. А краще двох.
9. Малюнки зараз ваші помічники. За малюнками дуже чітко видно настрій дитини.

10. Поради психолога, як вберегти психічне здоров’я дітей під час війни

11. Ці прості правила зможуть допомогти пережити важкі для всієї України часи.

    1. Коли збираєте дитину в бомбосховище, поясніть, що кожен герой казок проходить випробовування на сміливість та можливість витримати щось неприємне. Пригадайте казки, які читали дитині та визначить, які там були випробовування. Це допоможе малечі зрозуміти не унікальність ситуації, допоможе запустити механізми адаптації.

    2. Звісно, під землею у бомбосховищах холодно або жарко, тісно, темно і лячно. Але в нас є уява! Пограйте з дитиною в гру «А зараз вигадаємо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами, та інше».

    Так ми зможемо зменшити вплив депривації від замкнутого простору.

    3. Коли лунають вибухи та постріли, але ви захищені, можна з дитиною уявляти великі крила Янголів, що боронять наших солдатів та допомагають їм нас захищати.

    4. Малюнки захисникам. Коли у дитини виникають питання, що ми можемо зробити для допомоги, — малюйте з малечею малюнки підтримки та сміло викладайте їх у соціальні мережі. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.

    5. Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання за планом, вивчення іноземної мови теж допоможуть стабілізувати організму психічну систему після дезорганізації воєнним станом.

    Наш Мир вкрали!

    Наш спокій руйнують!

    Наш добробут руйнують!

    Тож, не дамо зруйнувати Душі наших дітей війною.

12. Як відволікати дітей під час війни: поради психолога

13. Ті події, які зараз відбуваються в Україні знищують не лише цивільні будинки, стратегічні місця, пам’ятники, храми, лікарні, а в загальному стирають з лиця Землі цілі міста. Вони неабияк травмують психіку та залишають брудний слід в людських серцях. Якщо дорослі вже все розуміють, усвідомлюють та переживають всю печаль та біль України сьогодні, то дітей ще можна відволікти та певною мірою вберегти їхнє психічне здоров’я від усієї інформації. Спеціалісти сьогодні проводять онлайн-консультації та всі в один голос стверджують, що кожен з батьків може самотужки відволікти своє дитя і військовий час. Ми зібрали 5 найкращих порад від психологів, які допоможуть відволікти дитину під час війни. Такі методи актуальні, як для будинку, так і для бомбосховища, підвалу, тощо.

    

    Малювання

    

    Найпростіший спосіб відволікання від джерела стресу, та заспокоєння дитини – це малювання. Таке заняття дає можливість переключити всю увагу малечі на сам процес роботи, а також заспокоїти мозок та знизити частоту серцевих скорочень. Малювання також виробляє у дітей стресостійкість, посилює увагу, витримку та концентрацію. Тай, усе, що потрібно для цього мати – це скетчбук, зошит чи навіть блокнот, кольорові олівці чи фломстери. Ще один варіант малювання – картини за номерами. Це спосіб відволікання та релаксу, який зацікавить навіть найбільш непосидючих дітей. В набір входить полотно з нанесеним малюнком, фарби та набір пензликів. Кожен колір має свій номер, замальовуючи який виходить картина, як у справжнього художника. Недарма ж у світі існує таке поняття, як «арт-терапія», що означає – лікування мистецтвом.

    Книги

    

    Якщо дорослі мають улюблених акторів з того чи іншого фільму або серіалу, то кожна дитина має улюбленого казкового персонажа. Зазвичай – це принц, рятівник, чи інший герой, який характеризується добрими вчинками. Читаючи книгу самостійно у старшому віці, чи слухаючи у молодшому – дитина, ніби занурюється у казковий світ героїв. У якому добро завжди перемагає зло, а скрутні часи швидко закінчуються і настає мир. Читання для дитини у компанії батьків – це не лише розвиток навички, але й накопичення емпатії та спосіб абстрагування від зовнішнього світу, особливо, коли мама читає спокійним голосом та з інтонацією. Тоді герої улюблених казок перетворюються на провідників у безпечний та стабільний світ. Сьогодні, багато батьків говорять, що бояться читати дітям казки чи оповідання, в яких є складні ситуації та негативні герої, щоб не травмувати психіку ще більше. Та психологи спростовують такі побоювання і говорять, що наше завдання не забрати «злих» героїв чи труднощі з життя дитини, а допомогти їм порадою та підтримкою в складних ситуаціях. Коли дитина чула, що в казках були злобні персонажі і складні часи, але в кінці обов’язково було все добре, то маля буде так само транслювати і сприймати реальність. Обирати слід такі книжки, в яких є багато кольорових ілюстрацій. Адже яскрава картинка може зацікавити дитину.

    Настільні ігри

    

    Чудове заняття для всієї сім’ї, яке зможе не лише відволікти та заспокоїти дитину, але й дозволить розвинути пам’ять, мислення, логіку та увагу, а також трохи пофантазувати в процесі гри. Дитячі психологи також відзначають, що настільні ігри створюють позитивну динаміку у розумовому розвитку дітей та покращенні їхнього психоемоційного стану. Дитина занурюється у світ захоплюючих сюжетів, виробляє власні стратегії гри, та продумує подальші дії. Сьогодні існує широкий асортимент настільних ігор для різних вікових груп: дітей молодшого та старшого віку, підлітків та дорослих. Також психологи рекомендують запропонувати дитині настільні ігри різних жанрів: починаючи від розвиваючих і закінчуючи розважальними, аби дитина могла самотужки визначити який жанр їй найбільше до вподоби.

    Улюблені мультики та релаксуюча музика

    

    Недарма XXI століття називають цифровою епохою, адже зараз кожна дитина буквально з пелюшок може без проблем знайти та увімкнути улюблений мультик. Багато малят не уявляють навіть дня без планшета, смартфона чи іншого гаджета. Добре це чи зле – це індивідуальне рішення батьків. Та, якщо говорити про умови сьогодення, то перегляд мультиків чи прослуховування улюбленої музики – хороший спосіб заспокоєння та відволікання. Фахівці також радять запропонувати дитині одягнути навушники, адже так вона може не чути звук сирени.

    Фізична активність

    

    Фізичні вправи корисні завжди, та в умовах сьогодення вони потрібні, як ніколи. Адже фізична активність допомагає стабілізувати нервову систему та зняти стрес після дезорієнтації спричиненою військовими подіями. Якщо у вас є можливість прогулятися на свіжому повітрі, ви можете запропонувати дитині покататися на велосипеді, самокаті чи роликових ковзанах, пограти у м'яч чи пострибати на скаклці. Психологи також рекомендують пускати мильні бульбашки, адже діти люблять бігати за бульбашками, які лопаються, тим самим малята відволікаються.

    І на закінчення, психологи також додають, що надзвичайно важливо, аби батьки також слідкували за своїм психоемоційним станом та підтримували й зміцнювали його. Оскільки діти зчитують стан дорослих, а саме помічають та відчувають усі дрібниці: поведінку, голос, тембр. Не зайвим буде також обійняти дитину, щоб подарувати її відчуття захисту. Та надзвичайно важливо правильно розповісти та донести дитині інформацію, про усе, що відбувається навколо.

    Як говорити з дітьми про війну

    Для того, що батькам, котрі читатимуть дану статтю було легше запам’ятати інформацію, ми вирішили поділити її на підпункти:

    1. Насамперед що потрібно зробити батькам – це говорити дитині правду. Фрази «заспокойся, ти ще маленький, щоб це знати» і подібні – краще виключити. Оскільки дитина – це маленька особистість, скільки б їй не було років. Якщо вона ставить те, чи інше запитання, то це означає, що вона вже готова почути на нього правдиву відповідь, а от наскільки вона буде делікатною та зрозумілою для їх віку, залежить від батьків. З дошкільнятами краще за все говорити у казковій формі, у розмові з дітьми шкільного віку можна обійтися без алегорій і пояснювати усю можливу небезпеку, пояснювати чому важливо ховатися у бомбосховище під час сирени. Якщо ви залишили свою домівку і переїхали в інше місто, також потрібно пояснювати, що ви переїхали не просто так, а тому що, там залишатися небезпечно. Що стосується підлітків, то тут важливо слідкувати за тією інформацією, яку вони отримують у соціальних мережах.
    2. Відповідайте лише ні запитання, які ставить дитя. Ваша відповідь має бути короткою та лаконічною, намагайтесь не підіймати тих аспектів, про які дитина не запитувала. Одне запитання – одна коротка відповідь.
    3. У розмові з дітьми важливо говорити про наших військових. Особливо, якщо хтось із сім’ї чи родини служить у лавах ЗСУ. Потрібно розповідати, як мужньо вони зараз захищають нашу Землю та кожного українця. Також важливо розповідати, що для солдата захист Вітчизни – це їхній обов’язок та робота, що вони проходять відповідну підготовку, мають спеціальне спорядження і приділяють багато часу аби навчитися захищати один одного на полі бою. Таким чином, ви дасте дитині зрозуміти, що військові також знаходяться під захистом.
    4. Слідкуйте за своїм емоційним станом. Адже дитина надто чутлива, особливо у військовий період, і швидше переймає ваш стан, аніж ви скажете слово. Найважливіше для дитини – це стабільність дорослого. Кожен має право на емоції та почуття, якщо ви хвилюєтесь чи сумуєте, але при цьому зберігаєте стабільний стан – дитина зрозуміє. Маленьке дитя не так боїться звуку сирени, як дорослого, який втрачає контроль над собою та над ситуацією. Це породжує відчуття тривожності, яке неабияк виснажує маленький організм. Пам’ятайте, якщо поруч з вами є дитина, ви просто не маєте права втрачати контроль над своїми емоціями.

    Завжди вислуховуйте дитину та запитуйте про її переживання, і якщо вона звертається до вас зі своїми страхами – дослухайте дитину до кінця, дайте пораду і максимально підтримайте. Чим старша дитина, тим більше інформації їй надавайте, головне робити це спокійним та впевненим тоном.